Сахл-Хашиш

Розкішні п’ятизіркові готелі, малолюдні піщані пляжі, приголомшлива довга набережна та бірюзова бухта неймовірної краси – це чудовий Сахл-Хашиш, курорт міжнародного рівня за 18 кілометрів від аеропорту Хургади. Місцеві жителі називають цей район єгипетською Рів’єрою.

З 2007 року тут один за одним виростають готельні комплекси та апартаменти, витримані в єдиному архітектурному стилі та колірній палітрі, завдяки чому комплекс ідеально вписується у навколишнє середовище. Вся забудова курорту підпорядкована єдиному архітектурному плану, автором якого є талановитий британський архітектор Норман Фостер, який спроектував Вежу Херста, лондонський «Сіті-Холл», виставковий зал у Сіпгапурі та багато інших ефектних споруд. Для будівництва готелів та торгових центрів у Сахл-Хашиші виділено не більше 15% території, решта простору відведена під пишні сади та доглянуті галявини, штучні водойми та красиві променади з фонтанами. У найближчій перспективі тут з’являться чудові поля для гольфу, а поки що гостям пропонують усілякі водні активності: від дайвінгу та снорклінгу до віндсерфінгу, кайтсерфінгу, парасейлінгу, прогулянок на яхті.

Підводний світ біля узбережжя Сахл-Хашиша вражає барвистими кораловими рифами та рукотворними руїнами міста фараонів. Та головна особливість курорту – це величезні піщані пляжі з пологим піщаним заходом у воду або невеликими піщаними лагунами (залежно від розташування готелю).

ПАМ’ЯТКИ

Луксорський храм

Луксорський храм входить до числа найвідоміших і найважливіших пам’яток Стародавнього Єгипту. Він знаходиться на правому березі річки Ніл, у Місті живих. І має набагато тісніший зв’язок з Карнакським храмом, ніж здається. Як і останній, він збудований на честь фіванської тріади богів – Амона-Ра, його дружини Мут та сина Хонсу. У давнину обидва храми сполучала алея з 365 сфінксів, яка була частково зруйнована, але зараз ретельно відновлюється.

Будівництво комплексу розпочалося у XIV столітті до нашої ери під час правління фараона Аменхотепа ІІІ. Він наказав створити найвеличніший храм у Єгипті, але результат перевершив усі очікування. Грандіозна споруда зустрічала відвідувачів розкішним залом з колонами, вражала великою кількістю скульптур і фресок зі сценами життя Амона. За часів Рамзеса II тут виріс високий стовп, оточений десятками колон і величними постатями царів, з’явилися шість колосів Рамзеса II із чорного та червоного граніту (два з них збереглися) та величезні обеліски, один з яких красується на вході до Луксорського храму, а другий був подарований Франції і тепер знаходиться на площі Згоди у Парижі.

Нині храм оточують гамір та метушня сучасного міста: жваві вулиці, магазини, кафе, сувенірні лавки. Але він, як і раніше, захоплює своєю величчю, непорушністю та якимось неземним спокоєм. Неважливо, це день, чи вечір, коли у світлі заходу сонця та нічних вогнів тут ніби оживають стародавні міфи та легенди.